Двознаки в польській мові
Двознак (dwuznak) – це поєднання двох букв для передачі одного
звука.
Двознак ch вимовляється так само, як українське [х]:
chata [хaта] – хата
chudy [худи] – худий
gmach [ґмах] – будинок
pech [пех] – невдача
chór [хур] – хор
choroba [хороба] – хвороба
Двознак cz [ч] вимовлюється так само, як українське ч:
czemu [чему] – чому
czysty [чисти] – чистий
cztery [чтери] – чотири
warkocz [варкоч] – коса (дівчини)
czarny [чарни] – чорний
prócz [пруч] – крім
Увага! Приголосний cz у польській мові завжди твердий. Тому
не припустимою є його м’яка вимова.
Двознак sz [ш] вимовляється так само, як українське [ш]:
szary [шари] – сірий
paszport [пашпорт] – паспорт
szafa [шафа] – шафа
poduszka [подушка] – подушка
szatyn [шатин] – шатен
Двознаки dz і dż вимовляються так само, як українські дз і дж:
dzwon [дзвон] – дзвін
dżem [джем] – джем
dzban [дзбан] – глечик
dżokej [джокей] – жокей
rodzony [родзони] – рідний
dżungla [джунґля] – джунглі
Зрідка приголосні d і z та dż і вимовляються роздільно. Це відбувається
тоді, коли d стоїть у кінці префікса, a z – на початку кореня, наприклад:
odznaka [одзнака] – нагорода
odżywczy [одживчи] – поживний